дякую)))не забуваю, просто голову мені забивають всялякими справами, від яких її просто зносить. як тільки трішки звільнюсь, візьмусь за перо і втілення ідей на ukrpol.net)
гарні статті пані Наталю. Чекаємо Ваші творчі таланти на сторінках ukrpol.net
не забувай!
цілком і повністю з Вами згодна. тим більше, що я сама більше за кордоном, ніж вдома. проте мити посуд можна і тут, не обов"язково для того їхати на заробітки в США...а реалізувати себе, скажімо, в науці легше там. тому і навідуюсь туди. і якщо в Україні інтелектуальну працю "цінуватимуть" так само, то хто знає, де я себе знайду
щиро дякуюю за коментар
Звичайно, людина із пост-радянського простору ніколи не стане "своєю" у країнах ЄС чи Ірану. Недаремно кажуть : "Добре там, де нас немає ". Я також вважаю, що недоцільно емігрувати в іншу країну, але все залежить від цілей, які людина ставить перед собою, обставин, які спонукають емігрувати.
Наприклад, мій одногрупник завжди на перший план ставив матеріальні цінності, як і багато людей, як і я.На 2-му курсі він зрозумів, що навчання в престижному університеті для нього- це просто гаяння часу, а хочеться всього побільше і пошвидше. Тому він перевівся на заочне відділення і поїхав до США на весінньо-літній сезон працювати. Звичайно ж це була виснажлива фізична праця, яка забирає від 60 до 100 годин в тиждень. Він зрозумів, що в цій країні людська праця оцінюється на багато рівнів вище,ніж на Батьківщині. Прилетівши в Україну, він закинув університет і полетів другий раз. Потім знайшов там тіточку 35 рочків з трьома дітьми, будинком і автомобілям, одружився на ній. І щасливо живе і працює.
Кожному своє і однозначної, вірної думки немає в питанні доцільності еміграції...
Раджу вам літературно-художній журнал «Дніпро». В ньому є дуже багато всякого класного, все сучасне. Багато сучасних українських авторів.
Журнал орієнтується на смоки сучасного читача…
Всі хто захоплюється українською літературою раджу цей журнал.
http://www.dnipro-ukr.com.ua/